лізти

лізти
лі́зу, лі́зеш, недок.
1) Пересуватися по поверхні всім тілом (про плазунів); плазувати. || Пересуватися по якій-небудь поверхні, майже притискуючись до неї (про дрібні живі істоти, які мають багато ніг). || на чому і без додатка. Пересуватися, припадаючи тулубом до якоїсь поверхні, торкаючись неї руками і ногами (про людину). || Пересуватися на колінах. Лізти рачки.
2) перен., розм. Іти поволі, долаючи неміч, утому. || Пересуватися дуже повільно; сунутися. || Минати надзвичайно повільно.
3) по чому, з чого і без додатка. Хапаючись руками або чіпляючись ногами, лапами, підійматися по чому-небудь угору або спускатися вниз. || Важко підійматися (на гору). || перен. Переміщатися вгору або сповзати вниз (про неживі предмети).
4) на когощо. Забиратися на кого-небудь високого, що-небудь високе. || перен. Насуватися зверху на що-небудь; наповзати, налазити.
••

На роже́н лі́зти — а) наражатися на дуже велику, смертельну небезпеку; ризикувати; б) не погоджуватися з ким-небудь, заперечувати щось; іти наперекір.

5) перен. Напирати на кого-небудь, штовхати когось, пхатися.
6) до когочого, з кимчим, з інфін. і без додатка, перен., розм. Настирливо звертатися до кого-небудь, робити щось проти його волі; набридати. || Втручатися в чиєсь життя, в чужі справи. || Домагатися чого-небудь; чіплятися до когось. || Настирливо йти, проникати куди-небудь. || Навально насуватися (про ворожі сили). || у що, зневажл. Намагатися досягти певного становища.
••

Лі́зти в ду́шу — втручатися в чужі інтимні справи, переживання, почуття.

7) Пробиратися, проникати звідкись куди-небудь, а також вибиратися звідкись. || Забиратися куди-небудь потай, крадучись. || Занурюватись у що-небудь рідке; поринати.
8) розм. Просовувати руку (пальці) куди-небудь, у щось.
9) у що, під що і без додатка, перен., розм. Проникати, потрапляти в небезпечне місце. || Намагатися взяти участь у чому-небудь, втрутитися в щось (у бій, бійку, небезпечну справу, суперечку тощо).
10) Пробиватися вгору крізь яку-небудь масу (звичайно про рослини); вилазити (у 3 знач.). || Занурюватись у що-небудь під дією сили. || Виповзати, проступати назовні. || Попадати, проникати куди-небудь, викликаючи неприємні почуття. Лізти в голову.
11) Розпадатися на шматки (про тканину, хутро).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать курсовую

Полезное


Смотреть что такое "лізти" в других словарях:

  • вълѣзти — ВЪЛѢЗ|ТИ (158), ОУ, ЕТЬ гл. 1. Войти: ти тако ѹже акы тать вълѣзъ лѹкавыи. ѹкрадеть ти д҃шьныи домъ. (εἰσελθών) Изб 1076, 116 об.; не бо ѥго видѣ двьрьми излѣзъша ни пакы двьрми вълѣзъша. ЖФП XII, 46б; Самъ же вълѣзъ въ келию Там. же, 62б; и… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • полізти — зу, зеш, док. 1) Почати повзти (про плазунів, членистоногих і т. ін.); поплазувати. || Почати пересуватися, спираючись на руки і ноги; порачкувати (про людину). 2) перен., розм. Почати йти (у 1 знач.) поволі. || Зійти, піднятися куди небудь… …   Український тлумачний словник

  • облізти — 1 дієслово доконаного виду позбутися волосся, шерсті, пір я, верхнього шару фарби тощо облізти 2 дієслово доконаного виду обповзти …   Орфографічний словник української мови

  • улізти — див. влізти …   Український тлумачний словник

  • лізти — I 1) (по чому, з чого й без додатка хапаючись руками, чіпляючись ногами, підійматися куди н. угору / спускатися вниз), лазити (по / на чому); злазити, злізти (з чого униз і на що нагору) Пор. вилазити 2) (напираючи на кого н., штовхаючи інших,… …   Словник синонімів української мови

  • вилізти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відлізти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • влізти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • долізти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • залізти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»